Чи ефективні антагоністи альдостерону  при інфаркті міокарда без серцевої недостатності?

В дослідженні ALBATROSS було вирішено перевірити чи ефективна рання блокада альдостеронової системи антагоністами мінеркортикоїдів у пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) без серцевої недостатності (СН), при якомога ранішому їх призначенні (перші 72 години).

В дослідженні біло рандомізовано 1622 пацієнта,  яких розділили на досліджувану та контрольну групи. Серед них 77% пацієнтів з STEMI і 23% з non-STEMI. Середній вік – 58 років. Період спостереження – 6 місяці. Учасникам досліждуваної групи до стандартної  терапії  додавали довенний канреноат 200 мг з подальшим переходом на спіронолактон в дозі 25 мг щоденно протягом всього періоду  спостереження.

В результаті не було вивлено різниці між групами в досягненні первинних та вторинних кінцевих точок. Так, первинних кінцевих точок було досягнуто у 11,8% досліджуваної групи проти 12,2% контрольної. Проте у підгрупі пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST знижувалась смертність. Достовірно відрізнявся показник гіперкаліємії в групах: 3% проти 0,2% відповідно.

Як висновок автори дослідження наголошують, що серед пацієнтів з гострим інфарктом міокарда без СН раннє призначення антагоністів альдостерону немає переваг та не зменшує серцево-судинних подій ( відмічено лише незначне покращення в групі STEMI).

Детальніше тут