Маршрут пацієнта з гостим коронарним синдромом з елевацією ST

Додаток
до локального клінічного протоколу екстреної, первинної,
вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої)
медичної допомоги та медичної реабілітації
«Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST»

Маршрут пацієнта з гостим коронарним синдромом з елевацією ST.

Надання допомоги на догоспітальному етапі.

  • Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ВОЦЕМДМК) приймає виклик  за єдиним телефонним номером «103» відповідно до затвердженого алгоритму,  направляє бригаду екстреної медичної допомоги на місце події до пацієнта з підозрою на гострий коронарний синдром, надає пораду абоненту, який зателефонував у оперативно-диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;
  • Бригада екстреної медичної допомоги прибуває на місце події   (згідно нормативу) у містах – 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста – 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг час прибуття  може бути перевищений,   не більше ніж на 10 хвилин;
  • Збір анамнезу,  обстеження, надання екстреної медичної допомоги згідно Локального протоколу. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях. Контакт з старшим лікарем консультативно-телеметричного центру (КТЦ), передача біометричних ЕКГ сигналів у КТЦ. Отримання консультацій щодо подальшої тактики ведення пацієнта, в т.ч. проведення реперфузійної терапії;
  • Пацієнти, у яких від початку больового синдрому пройшло не більше 12 год, при  наявності на ЕКГ підйому сегмента ST у двох і більше відведеннях або появи блокади лівої ніжки пучка Гіса, або пройшло від 12 до 24 годин, але утримуються електрокардіографічні чи клінічні ознаки гострої ішемії транспортуються у реперфузійний центр (КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» (ЛМКЛ) або у Волинську обласну клінічну лікарню (ВОКЛ)) для проведення коронарографії/стентування, якщо тривалість транспортування не перевищує 60 хв. Транспортування здійснюється після отримання згоди пацієнта на проведення ПКВ та узгодження лікарем КТЦ госпіталізації з черговим кардіологом ЛМКЛ чи черговим лікарем приймального відділення ВОКЛ;
  • При неможливості транспортування  пацієнта у вказані терміни до реперфузійного центру, лікар приймає рішення щодо проведення фібринолітичної терапії на догоспітальному етапі, враховуючи час від початку больового синдрому, наявність показів та протипоказів та згоду пацієнта;
  • Якщо виклик обслуговує фельдшерська бригада, старший лікар направляє  на зустріч їй лікарську бригаду з найближчого відділення ЕМД з фібринолітиком. Лікарська бригада в подальшому проводить фібринолізис на догоспітальному етапі, якщо час транспортування до реперфузійного центру лікарською бригадою перевищує 60 хв. Якщо час, необхідний для доставки пацієнта лікарською бригадою менше 60 хв, пацієнт транспортується у реперфузійний центр;
  • Якщо виклик обслуговує фельдшерська бригада і час доїзду лікарської бригади перевищує час транспортування до найближчого ЗОЗ, де може бути проведений фібринолізис пацієнт доставляється у вказаний ЗОЗ, де йому у максимально стислий термін проводиться фібринолізис. Транспортування в найближчий ЗОЗ та можливість проведення там фібринолітичної терапії узгоджується старшим лікарем КТЦ. Якщо проведення фібринолізису в ЗОЗ у найближчі 30 хв неможливе, лікар КТЦ оцінює ситуацію та приймає рішення щодо доцільності виклику лікарської бригади та подальших дій згідно п.6;
  • Після проведення фібринолізису (догоспітального чи госпітального),  стабілізації стану, отримання згоди пацієнта на ПКВ та узгодження з реперфузійним центром пацієнт транспортується в реперфузійний центр. При неефективності фібринолітичної терапії таке транспортування здійснюється в якомога коротші терміни. При наявності критеріїв реперфузії вирішується питання про транспортування в перші 24 години після фібринолізису;
  • Транспортування пацієнта на всіх етапах здійснюється бригадою КЗ «ВОЦЕМДМК»  в лежачому положенні із постійним контролем ЧСС, АТ, серцевого ритму з  проведенням лікувальних заходів  при необхідності (згідно п. 3.1.2.4. Локального протоколу) та готовністю до проведення реанімаційних заходів.

 

Надання допомоги у ЗОЗ з можливістю проведення ПКВ.

  1. Лікар-кардіолог палат інтенсивної терапії кардіологічного відділення ВОЦКП (ПІТ) ЛМКЛ чи черговий лікар приймального відділення ВОКЛ отримує інформацію від старшого лікаря  консультативно-телеметричного центру КЗ «ВОЦЕМДМК» щодо пацієнта з ГКС з елевацією ST, його стану та очікуваного часу прибуття в лікарню, підтверджує можливість проведення ПКВ, за необхідності надає консультацію телефоном щодо тактики ведення пацієнта;
  2. Доставлений у приймальне відділення лікарні пацієнт з ГКС з елевацією ST оглядається черговим лікарем приймального відділення та кардіологом. Обстеження проводиться згідно п. 3.2.1.1 Локального протоколу. Лікувальна тактика визначається лікарем-кардіологом згідно п. 3.2.1.2 Локального протоколу. Об’єм обстежень та лікувальні заходи, які проводяться пацієнтові у приймальному відділенні визначається станом пацієнта;
  3. За результатами обстеження та на основі показів, викладених в п. 3.2.1.3. Локального протоколу кардіолог приймає рішення щодо необхідності проведення ПКВ. Залежно від стану пацієнта та готовності інтервенційного блоку пацієнт з приймального відділення спрямовується безпосередньо в інтервенційний блок або в ПІТ кардіологічного відділення (ЛМКЛ) чи реанімаційне відділення (ВОКЛ) з наступним переводом в інтервенційний блок;
  4. Пацієнти з важкими порушеннями гемодинаміки, ритму серця, іншими важкими ускладненнями можуть госпіталізуватись відразу у ПІТ кардіологічного відділення (ЛМКЛ) чи реанімаційне відділення (ВОКЛ) для надання екстреної допомоги відповідно за показами, одночасно проводяться обстеження згідно п. 3.2.1.1 Локального протоколу;
  5. Пацієнт оглядається лікарем інтервенційного блоку. Кардіолог разом з лікарем інтервенційного блоку приймають остаточне рішення щодо доцільності проведення ПКВ;
  6. Час від поступлення пацієнта до проведення коронарографії не повинен перевищувати 45 хв (бажано 30хв);
  7. Покази для проведення коронарографії хворим з гострими коронарними синдромами, технічні аспекти, перипроцедурна терапія відповідно до п. 3.2.1.3. Локального протоколу;
  8. Після проведення ПКВ пацієнт переводиться для подальшого моніторного спостереження та лікування у ПІТ кардіологічного відділення (ЛМКЛ) чи реанімаційне відділення (ВОКЛ). Лікування та спостереження проводяться згідно п. 3.2.1.3. Локального протоколу лікарем-кардіологом. Лікар інтервенційного блоку оглядає пацієнта протягом першої доби після ПКВ. Тривалість перебування в ПІТ визначається станом пацієнта, наявністю ускладнень, але не менше доби після ПКВ;
  9. Пацієнт з ПІТ кардіологічного відділення (ЛМКЛ) чи реанімаційне відділення (ВОКЛ) після стабілізації стану переводиться в палати кардіологічного відділення;
  10. Пацієнти з районів області після стабілізації стану та активізації до рівня ходьби по палаті (на 4-7 добу) переводяться для подальшого лікування у кардіологічні чи терапевтичні відділення відповідних районних лікарень. Перевід узгоджується з відповідними установами та здійснюється бригадою КЗ «ВОЦЕМДМК»;
  11. Пацієнти з ІМ, мешканці м. Луцька після стабілізації стану та активізації до рівня ходьби 100 м (на 5-8 добу) переводяться для подальшого лікування у відділення реабілітації при відсутності протипоказів до активних реабілітаційних заходів.

Надання допомоги у ЗОЗ без можливості  проведення ПКВ.

  1. Всі пацієнти з ГКС повинні госпіталізуватися у відділення анестезіології (реанімації) з можливістю цілодобового моніторного спостереження. Відразу після госпіталізації розпочинаються діагностичні та лікувальні заходи згідно локального протоколу ЗОЗ;
  2.  У пацієнтів, у яких від початку больового синдрому пройшло не більше 12 год, при  наявності на ЕКГ підйому сегмента ST у двох і більше відведеннях або появи блокади лівої ніжки пучка Гіса, або пройшло від 12 до 24 годин, але утримуються електрокардіографічні чи клінічні ознаки гострої ішемії вирішується питання про реперфузійне лікування.
    • 2.1.    Якщо стан пацієнта відносно стабільний, а час транспортування до стаціонару, де може бути виконано ПКВ ? 60 хв., отримується згода пацієнта на проведення ПКВ, здійснюється контакт з лікарем КТЦ, який після узгодження з черговим кардіологом ЛМКЛ чи черговим лікарем приймального відділення ВОКЛ забезпечує надання бригади КЗ «ВОЦЕМДМК» для транспортування пацієнта. Транспортування пацієнта здійснюється бригадою КЗ «ВОЦЕМДМК»  в лежачому положенні із постійним контролем ЧСС, АТ, серцевого ритму з  проведенням лікувальних заходів  при необхідності (згідно п. 3.1.2.4.  Локального протоколу) та готовністю до проведення реанімаційних заходів.
    • 2.2.     Якщо час транспортування пацієнта до стаціонару з можливістю проведення ПКВ у терміни ? 60 хв. неможливе, пацієнт госпіталізується у відділення анестезіології (реанімації) де за відсутності протипоказів проводиться фібринолітична терапія. При цьому час між первинним контактом з медичним працівником в стаціонарі і початком фібиринолізису не повинен перевищувати 30 хв.
    • 2.3.    Протягом 24 годин після фібринолітичної терапії пацієнту повинна бути проведена коронарографія та, за необхідності, стентування. При неефективності фібринолітичної терапії (зниження елевації ST менше ніж на 50%, утримання больового синдрому) коронарографія  проводиться у якомога коротші терміни. При ефективному фібринолізісі вирішується питання про транспортування до реперфузійного центру в перші 24 години після фібринолізису. Після отримання згоди пацієнта, здійснюється контакт з лікарем КТЦ, який після узгодження з черговим кардіологом ЛМКЛ чи черговим лікарем приймального відділення ВОКЛ забезпечує надання бригади КЗ «ВОЦЕМДМК» для транспортування пацієнта;
  3. Якщо пацієнт доставляється пізніше 12 годин після початку симптомів, або має протипокази до фібринолізису він госпіталізується у відділення анестезіології (реанімації) для моніторного спостереження. Ретельний моніторинг стану пацієнта слід проводити протягом 48-72 годин;
  4. Тривалість стаціонарного лікування пацієнта з гострим інфарктом та елевацією ST –  12-17 днів. При наявності ускладнень цей термін може бути подовженим;
  5. Пацієнтам, з ранньою постінфарктною стенокардією чи ознаками ішемії при проведенні тесту з навантаженням необхідне проведення коронарографії та, за необхідності, реваскуляризації.

Завантажити “ЛОКАЛЬНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Завантажити “Алгоритм надання допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом з елевацією сегменту ST